Останнім часом в мене не виходить писати, не те, що я не хочу, я не можу!
Мені немає як викричатись.
Я знаю, що мій блог читають люди, яким до мене діла не мати.Ну й нехай, читайте, якщо ж вам легше робиться.
Я вже третій тиждень живу в баби і вдома за весь час була тільки 4рази.Сьогодні я не пішла додому, бо я не можу чути те, що мені говорить мама.Я не можу!Я не витримую!
От щосно я надіслала їй *104* і запитала дещо.Так вона мені все перекрутила, сказала що я не відповідаю сама за себе і що я маю переїхати додому, бо тут я псуюсь.аххаха псуюсь як банан?!
чого вона не розуміє, що мені тут краще?мені тут простіше.і пофіг, що бабушка заставляє їсти, зато вона не мучить мене.
Останній раз я бачила папу 8го березня, а в загальному в нас "телефонний режим".
В мене є дві сестри, а в моїх батьків троє дітей.І оця теорема мені не вкладається в голову.
треба включати Бумбокс і жити так, як жила до цього.
Беру від життя все, що можу.
аналогічно ж робить і воно.
ділю на Н У Л Ь, У Л Ь.
себе.