Мені хочеться жити в старі часи. Коли не було ніякого інтернету, контакту, твіттера, мейнстріму. Діти читали книжки, гуляли на свіжому повітрі, спілкувалися з друзями. Не було "серіальних задротів". Пам'ятаєте, як ми раділи комп'ютеру? Коли нам купували навіть прості фарби, ми були страшенно раді. Навіть цукеркам, які нам дарували на новий рік. Нам не потрібні були айфони, айпади. Ми завжди знали, де знаходяться наші друзі. Ми спеціально прокидалися рано, що б подивитися мультфільми, які йшли по телевізору. Ми робили батькам різні вироби своїми руками, різні подаруночки, а зараз навіть посуд мамі не допоможемо вимити.

Ось. Мені страшенно шкода, що ті часи не повернути…