Я знаю, від деяких спогадів хочеться скоріше звільнитися. Забути як страшний сон. Але у кожного з нас є такі рани, що довго можуть кровоточити, будити ночами. І тут не варто панікувати, шукати знеболюючі. Варто лише набратися терпіння і чекати, коли час підбере тобі ліки. Для кожного вони різні. Для когось - нове кохання, для когось - дитина, а для когось - хоча б море. Одного разу ти опинишся біля моря, і воно понесе на своїх хвилях біль спогадів. просто у кожного з нас своє море.