Інколи мені здається, що всередині мене знаходиться море. Воно темно-синього кольору, спокійне, лише інколи вітер викликає невеликі хвилі. Вода в ньому настільки холодна, що жодна жива істота не приживається на довго, тому воно пусте. Це мій світ і мені в ньому добре. Я безмежно люблю занурюватись в нього ще і ще, знаю, що воно назавжди залишиться зі мною. Воно живе всередині мене. І я задовільняюсь його безмежним простором, знаючи, що воно цілком і повністю належить мені…Ті, хто хоча б раз спробували занурились в глибину мого світу, стараючись розглянути його красу, кричали від болю і холоду, який пронизував їхні тіла навскрізь. Ніхто, ніколи не наважиться дізнатись, що ховається на дні цього океану. Це не можливо розглянути з поверхні! Але, можливо, одного разу, хтось наважиться пройти крізь холод далі, де жахлива темнота і куди не портапляють сонячні промені і зможе знайти в ньому щось незвичайне, що заставить його залишитись на довго в цьому океані, без потреб у повітрі і теплі.