Найзабавніше те, що ніхто не знає, яка я насправді. Ні разу не відкривала душу перед люьми, а навіщо? Щоб потім кожен зачіпав за живе? Набагато простіше створити певний образ і просто жити разом з ним в власному світі, де ніхто і ніколи не відгадає всю суть твого справжнього лиця. Під маскою переховуються не лише боязкі люди, але й ті, кому набато простіше так існувати. Люди приходять і йдуть з нашого життя, навіщо перед кимось оголювати душу? Саме сокровенне краще захищати від зацікавлених осіб. На моїй душі вже стільки шрамів, що я будь-якими способами стараюсь приховувати її від посторонніх очей, виставляючи на показ свій образ, який багатьом сподобався. Та й я сама вже зблизилась з ним.
Я як художник, який створює витвори по своїй подобі, але ні один з них не буде оригіналом його душі.