Поезія «Швачка»

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Голкою денно верти.

Кров висисає оте остогиджене,

Прокляте нишком шиття…

…Що паненя, вередливе, зманіжене,
Вишвирне геть на сміття.
Де воно знатиме, що то за доленька —
Відшук черствого шматка…

…Як за роботою вільна неволенька

Груди ураз дотика.