спочатку думала написать шось про тебе в блозі з віршами, но передумала. рішила шо кіну сюди останнє моє повідомлення тобі:
чуєш, ти хто вообще така, шоб рішать хто я?? може і філософ, а тобі не похуй?!
попросила вона, чуєш-но, а я в тебе не прослила не пить його? просила?! а ти послухала? і це получається так, шо ти в мене дома возомнила собі, шо ти тут можеш робить шо хочеш. мда. і коли було такє, шо ви всі пили?? коли це блять було?????це було 22 квітня того року. і я знала шо ви пили. а оце недавно, я тебе просила не пий і ти казала шо не будеш, но всьоравно взяла!
може вони пили і після цього. але на це мені пофіг. але коли я тебе просила, ти мені обєщала шо не будеш його брать. і шо получілось? я в тебе його з рук взяла.!! це нормально так? да?
от значіть вали тоді собі нахуй! тоже мені друг.задовбала вже. і це вже даже не нєрви! це мої мислі, просто мислі, в якіх я постоянно думаю про те яка ти є насправді.
знаєш, можеш називать мене як хочеш, скількі хочеш і говорить про мене всі гадості які знаєш кому хочеш. але просто знай, я тепер тобі довірять ніколи не буду!
мені вообще похуй. похуй. похуй.
і всьо.
канєц. я все сказала.
ти просто мене цим вбила, ну то і чого ж тобі не піти в нахуй??