Якщо ти можеш зберігати голову, коли всі довкола
Втрачають її і докоряють цим тобі,
Якщо ти віриш в себе, коли всі в тобі сумніваються,
Але дозволяєш їм їхній сумнів,
Якщо ти можеш чекати і не стомлюватися від чекання,
Чи, будучи оббреханим, не вдаватися до брехні,
Чи, будучи зненавидженим, не ненавидіти,
І не виглядати надто гарно, і не говорити надто мудро;

Якщо ти можеш мріяти і не робити мрії своїм господарем,
Якщо ти можеш думати і не робити думки своєю метою,
Якщо ти можеш зустріти тріумф і крах
І знати, що вони є тим самим,
Якщо ти можеш слухати, як правду, що ти сказав,
Перекручує шахрай, щоб зробити пастку для дурного,
Чи дивитися, як речі, яким ти віддав життя, зруйновані,
І схилитися, і будувати спрацьованими до краю знаряддями.

Якщо ти можеш зібрати в одну купу все, що здобув,
І ризикнути цим, поставивши на одну карту,
І програти, і почати спочатку,
І нікому ні слова не казати про свою втрату,
Якщо ти можеш примусити серце, нерви, м’язи
Служити тобі задовго після того, як вони знищені,
І так триматися, коли в тобі нема нічого
Крім волі, котра каже їм: “Триматися!”

Якщо ти можеш розмовляти з юрбою і не втрачати благородства
Чи йти з королями і не втрачати посполитості,
Коли ні вороги, ні люблячий друг не можуть завдати тобі болю,
І якщо люди рахуються з тобою, але не занадто,
Якщо ти можеш наповнити невблаганну хвилину
З шістдесятьма секундами вартості дистанції бігу,
Твоя земля і все, що на ній,
І – що більше, ти Людина, улюблена Людина !