замість універу, сьогодні я валялась в дома.
і ні щоб написати на завтра семінар,
я просто нічого не робила.
зараз треба строчіти психологію,
а це так лінь.взагалі вчитись лінь.
в мене в школі навіть такого не було.
якби я ненавиділа ту історію, чи фізику,
я хоча б перегляну його, почитаю конспект.
а тут ніхера робити не хочеться.
ніякого бажання. ВЗАГАЛІ.
__в обід сьогодні в мене була Настя.
ми зараз менше спілкуємось.
є таке, але ти все одно рідна. цього не забереш. я це зрозуміла.
як би там не було. навіть якщо спілкування згасне
на нівець. не буде вітань, розмов як колись,
а якісь лише погляди і несказані слова. дружба залишиться.
__гуляла ще на 33 а потім додому.
з мамою заходили до сусідки, яка мені
як ще одна рідна людина, ще з дитинства.
в неї важка хвороба. вона вже майже не встає з ліжка.
я зайшла і вже як комок в горлі.
і сльози йдуть.
не передати це відчуття.
__знову я сижу вк, пишу якійсь пост замість того,
щоб зробити щось толкове. а може хтось мені роздрукує семінарчік, а ?