Коли в когось стається якесь нещастя, ти безсумніву кажеш, що все пройде, мине та загоється, та коли біда зачипає тебе, то безсумніву здається, що це кінць. Так ось, в мене вже це нещастя триває занадто довго як для простої буденності.
Минула весна і справді була одна з найщасливіших і безнайтурботніших, та хто ж знав? Хто знав, що все буде так, чорт забирай, хто скажіть хто знав? І мільйон знаків оклику, всередині мене, пронизують мою свідомість, а з вигляду сама невинність, хто ж знав, що треба було лише декілька годин на тиждень аби з мене, мало-по-малу, почала виходити та дурість. Не дитина, а ціла проблема, з купою недоліків, поганою фігурою та просто жахливим харктером, соррі мам, в кожного має бути нещастя за плечима, своє ти назвала Олександра.
А літо мало бути зовсім інакшим, замість алкоголю і цигарок, теплі обійми, які кожен з нас проміняв на шкідливі звички, та що ж казати, якщо я скоро поїду, сам казав.
Кожен вірш гарний, і кожне тепле слово цінується, бо зараз це, як "за подарунок", знайомство з щирою людиною(давно таких не зустрічала), і приємності хочеться сказати, робити, багато багато, зараз і вже, бо це ж важливо, люди, і цим не можна зволікати.
Та ну нахуй, два абзаци і ніц мата, що за блять!?? Так вже краще.
Коли в когось стається якесь нещастя, ти безсумніву кажеш, що все пройде, мине та загоється, та коли біда зачипає тебе, то безсумніву здається, що це кінць. Так ось, в мене вже це нещастя триває занадто довго як для простої буденності.
І немає нікого хто б сказав, що все пройде, і буде добре. Немає, порожньо, склянка розбита, викидати треба давно, а я все склеюю і розбиваю, раз за разом.
І мені щиро байдуже, що якесь нікчемне буде читати цей пост, бо завжди будуть ті, хто бажав би бути у вашому житті, так чому ж і ні? Знатимуть вони абсолютно нічогісінько, а відчуття присутності матимуть, бачте-но, яка я хороша, як піклуюсь про всяких.
Скільки всього сказано, коли треба було промовчати, і навпаки, де треба було задіяти свій мовний апарат, він виходив з ладу, халепа. Але якшо б був би такий шанс повернути усе назад, і внести корективи, я б нічогісінько не міняла, бо така селяві, таке життя, і така наша доля, вчитись на власниї помилках. Про все і ні про що, знову ж таки. Мені не потрібна чиясь допомога, ні! Але спробувати завжди можите.
Коли ми бачимо айсберг, пам'ятайте, що це лише його верхівка. Так само й знайомлячись з людиною, знайте, що одяг, говорить про смак, або ж його відсутність, але ніяк не про людину, бо всередині вона може бути вдягненою краще будь яких дизайнерів, так що, робіть висновки, бо як каже мій улюбленний вчитель скіко ж таких я вже повідала, нє сащітать, але я знаю, що настане той день з 84-ох, коли риба сама припливе. Не робити поспішних висновків, і спокійніше, Саш, спокійніше, тримай рівновагу і єбош всіх в спарінгах, кіп калм, і не проникай своєю душею у відчай, бо колись буде ще гірше і я буду готова, я ж знаю. Якій, до біса, в мене граний смак у музиці. Щасти тобі, Олександрочко, рви всіх, хто заслуговує на це, і відповідай добротою тим, хто потребує.
Adele – Love song
The Courteeners – Cross My Heart & Hope To Fly
Alex Clare – Too Close (Viento Private Remix)
Meszahline – Love the Way You Lie (SCR3WED)