І запальничка з тріском розлетілась
Як його серце, на тисячі дрібніць.
Він скаже потім тихо «відлюбилось»,
Вона же знає точно «щось ще є».

Якісь там полуп’яні друзі,
Якесь кохання декілька хвилин,
Комусь він скаже тихо «було»,
Вона зізнається шалено «є».

Увечері, коли сідає сонце,
Вони ідуть один до одного у сні,
Він їй шепоче ніжно «не забулось»,
Вона ж шепче «Я забула. Йди»

І запальничка з тріском розлетілась,
Як її серце, на тисячі дрібниць.
Вона прошепче тихо «відлюбилось»,
А він же знає точно «щось ще є».