Тепер, коли ти по-чесному мертвий, ми можемо бути прсто друзями.
Я завжди бачу в людях краще. Але знаю про справжнє.
Не зовсім приємно, коли намагаєшся відкрити близькій людині піддони своїх дахозривів, а вона потім хєрачить тебе тими піддонами по голові
Але не можна, в жодному разі не можна прив'язуватися до місць.Як і до людей. Тільки свобода забезпечує справжнє кохання.Справжню дружбу. Справжнє все.
-Бо все погане, що ти робиш, тягне за собою відплату…- Його чорні очиці з оливкового тла лиця страхітливо глянули в мої світло-коричневі на тлі ластовиння. Я з переляку - як ото в мультиках перегортують листки календаря, щоби показати невпинний літ днів у році, - заходилася гортати календар усього поганого, що встигла наробити.
Чоловічі істерики печальніші за жіночі. Бо залишають такі нетривкі сліди: на стінах виїмкою від кулака чи плямою від вилитого вина. Ех, як же скучно.
Кожен боїться лише того, на що здатен сам стосовно ближнього.
Хоча чи може кохання бути «екс»? Воно ж існує позачасово.
.. мало кисню, концентрат дратівливості, що виливається у безпідставну ненависть і почуття образи….невідомо на що..
. і на фіг травмувати психіку і так уже травмованій дєвучці.
Ми всі чужі одне одному. Закохані люди смішні й жалюгідні.
як у справжніх гламурних сук, бабла у нас було гривень тринадцять на трьох
Не треба людей звинувачувати, що вони ставляться вороже до всього, чого не розуміють. Не треба їх ненавидіти, це людське. Їх треба знищувати!
Наївно завжди супер
Можна пробачити, але не забути. І ставитись до всього злегка іронічно".
Не спинити вже тих сліз — такі файні були сни
" Я насправді дуже погана подруга, дівчина я нікудишня, я тиран і ходяча заразна депресія… "
" …я здатна на любов і втечі… я здатна на сльози… я здатна на такі тупі і шмаркаті фрази, як оці дві попередні… "
…бо він і не підозрює, що в мене є: а) чоловік; б) майбутній чоловік; в) харизматичний коханець; г) інші звірі.
Чоловіки такі дивні. І дурні. Не всі, звичайно. Але ті, що вважають себе неперевершеними знавцями жіночої краси і психології, майже завжди.
Відтак я вагаюся між двома штампами. Між «Прости мені за все» і «Все буде добре».
а час сказився, і дві години проминають повільніше за сім днів, що проходять куди скоріше, ніж один.
Анабіоз. Почекати до зими. Проспати до весни.
Все по чесному, без моралі…
А як намалювати втрату всього часу? Можна малювати риби, що пірнають в ополонки. Чи в спокійне море. Дірки з риб’ячими хвостами. Нескінченний рибовий караван по діагоналі моря. Бо я точно знаю, що море квадратне. А риби обирають найдовшу дорогу.
Я всіх забуваю, це якийсь острів забуття, це попадалово, це типу рай.
Виходиш, сідаєш у свою машину і їдеш світ за очі, додому, бо твій дім - цілий світ, бо свого малого дому в тебе нема.
-Нічого я тобі не брехала! Що хтів собі, те й чув.
Як зауважити той нетривкий момент, коли графік наших стсоунків сягає найвищої точки і починає йти на спад?
Ну чого так-нормлаьних тьоток тривожать дешеві парфуми, а мене дешвий алкоголь?! "
" Тебе просто нема!І все…Тебе тут нема.Ти як гарна карна картинка з минулого..Така ахуєнна картинка, що в її реальності я сумніваюся "
гопніцький інстинкт - курити хочу
Оце хуйня….Ніч.. Він тебе завів…Ти дурієш, вібруєш, шкрябаєш те кончене простирадло…Твій мозок кінчається…і тут.. Пиздець.Він поцьомав тебе у вушко і повернувся на бочок. Заснув((А потім спитає на ранок:"Щось трапилось, люба?"з невинним виразом обличчя..Сказочний долбойоб!!!
" Перед тим, як ти підеш туди і зробиш те, що зробиш, зауваж одне: я помилилася. Очі в нього зовсім не собачі і не темні. Очі в нього — як оці наші два келишка з абсентом. Небезпечні і зелені."…решту ночі я, здається, плачу.
мої гіркі сльози текли мені аж по сраці
Вранці - я одне, ввечері - щось інше, а в обід - обідаю.
Я просто хотіла його трахнути, а він бідненький - закохався.
Але що ж ти, с*ка, мене не любиш? - Так і треба тобі, падлюці!
Це запах старого доброго виїбону. Жирного понту.
Навіщо, питається, іти від одних телепнів, щоб приходити до інших
Тобто, як тільки я збагну його людську природу, цікавість пропаде
доріжки дива в організм, веслощі в хату.
Ми не разом – безгучно й сумно посміхаюся я. Я ніколи ні з ким не разом. Я не можу бути разом. А чи хтось із нас може?
наші поїзда самі поїздаті поїзда і ніхто не може перепоїздатити наші поїзда по поїздатості
А вам доводилось бути разом з людиною, котра вас не кохає?Це зовсім не те, що добиватися і не добитися чи добитись і посваритись.Ні.Це так просто-вас не кохають, от і все, і тупо тут нічим не допоможеш, і паришся мов малолєтка.
однієї не зовсім погожої днини мене геть усе дістало в коробочці мого життя.
Уродки вижили - генофонд заплакав
Хуйня в тому, що навіть якщо ти задумала якусь відверту хуйню - скюз мі май френч - ти настільки впевнено про неї заявляєш, що ніхто не насмілюється сказати тобі "стоп". І пиздуєш далі як локомотив, поки у тебе не закінчиться вугілля і ти саменька не допетраєш, що, йолка-палка, це ж хуйня
Але б я пиздила того чмошника! Аж гай би шумів і хмарки би бігли! а я б відпиздила і милувалася-дивувалася, чого моїй душі так весело!
Не можу бути з жодним чоловіком. Усі ви – убивці свободи. Чи то пак, я стаю убивцею свободи, як тільки но заприсягаюся жити разом із чоловіком. Кохані й некохані, справжні й помилкові – від усіх вас просто хочеться втікати. Бігти на волю, голосно кричати, не озиратися назад. Не просити пробачення – однаково ви цього не любите і не пробачите мені ніколи. Не пробачите мого прощення пробачення. Вам потрібна Дикість, що уб'є вас, що розірве нас на шматки, а потім буде збирати докупи…
Обрані люди, люди з хорошою кармою, неодмінно перетинаються.
цього разу якось обійшлося без "сука" і "здохни "
Я взагалі мало кому схильна вірити. Хіба що лиш найгидкішим виродкам і падлюкам.