починати щось нове зовсім не важко, важче підтримувати результати і не опустити руки. це мій третій блог. навіщо?
я хочу писати свої думки так, щоб не було враження, неначе в голову тобі залазять посторонні люди і порпаються там брудними руками.

я сумніваюся, що комусь цікаво буде читати мої думки, тим більше, українською мовою. я перепрошую за це, але писати рідною мовою набагато простіше і приємніше.

якщо ви дочитали до кінця ці рядки, то я б хотіла сказати наперед, що це щось потипу особистого щоденника, тому багато речей для вас буде незрозумілих, але в цьому вся я.

я живу.

ну що ж, починаю писати, побачим, що з цього вийде.