Сьогодні справді був гарний день, але коли йшла додому нахлинуло маса спогадів. Оскільки поверталась додому я рано, ну як рано, можна було ще погуляти, тож я вирішила задуматись над цим всім. Давно вже не було в голові стільки думок та спогадів одночасно. Справді вночі всі стають іншими, десь губиться ця злість, образи, не завжди правда, але ніч робить нас безсилими, в плані того що частіше хочеться позвонити саме вночі, і розказати про все все, що накопилось за певний час. Я не пам'ятала чому ми перестали спілкуватись, тому вирішила задумаись і над цим. Мабуть були важливіші за мене люди, но не суть, як каже Діма) важливо те, що саме сьогодні зрозуміла що помилялась в багатьох речах. Справді час назад не повернути, але я рада що є спогади, гарні спогади, звичайно невеличкого проміжку часу, які залишаться у моїй голові ще надовго. Бережіть друзів, не втрачайте їх!