Ох і заєбала ж мене ця женщіна. В мене з самого дитинства якась невзаємна любов з учітільніцами матіматікі, сукааааа. Але не на ту попали, хер вам, а не пабеда. Жанка, ти що, рішила якось сламати сісьтєму? Хуй тобі, я просто так не здамся. Завтра ахуєєш від моєї феноменальної пам'яті. І зароби собі на носу, що якшо я чогось хочу, то в мене воно неодмінно буде. І врешті-решт, в тебе, шо недайоб вже, що ти така недавольна жизнью?
Але загалом в мене все добре, тільки якшо б не стан здоров'я, бо така розйобана від того карате, факін шиит! Все тіло адско болить, а вчителі ще вийобуються і шось нишком падпьоздуюють про наче б то мою сімуляцію болі, заєєбали!!
Заварила собі каву, бо розумію, шо наука вєщь тяжка, тому за роботу. І да, я не змінилась, і не поміняла ставлення до тебе, як ти кажеш, просто я до біса виснажена, і зриваюсь на всьому і всіх, просто мені треба трішки часу на відпочинок, а часу немає. Ось така трагікомедія, було б смішно, якшо не настільки пічяльно.