Дівчинко, твої сльози вже нічого не варті
у нього своє кіно, у тебе - свій серіал,
а були ж два божевільних, що жили в одній "палаті "
видно занадто ламким був той матеріал…

Стільки дурниць того літа ви натворили,
стільки безглуздя не бачив напевно ще світ.
два божевільних коханця - звичайнісіньке диво,
люди, які не знали про слово лід…

Два божевільних маніяка, що світ закохали у себе
десь там у хмарам аплодував вам навіть бог,
і у словах, здавалось, не було потреби,
ви безтурботні були та все йшло без тривог…

Так і хотілось блаженство ось це десь заховати.
замурувати у стіни, щоб жило там вічно воно
та довелося лиш пісню прощальну співати,
в тебе серіал свій тепер, у нього - кіно…