Зайшовши сьогодні до шкільної медсестри, я була свідком того, як дівчинка з класу 8-го, мабуть, сиділа та пила заспокійливе, вона була не в собі та виглядала не дуже бадьоро.в неї запитали: "що сталося?" Тай дійсно, стало і мені цікаво, хто ж міг довести сильну духом дівчинку до такого?не щасливе кохання чи може сварка з батьками?ні, від почувшого в мене на декілька секунд завмерло серце. "вчора я втратила друга.він помер"-пролунало тихенько та лячно з її вуст.Боженьки, я уявляю біль тої бідолашної дівчинки, в середині мене все просто перевернулось.Це така жахлива біль, та пустота, яку ближчим часом не заповнити нічим, як не крути

Ніхто не знає коли саме закінчиться твоє життя.сьогодні?завтра?чи може через років 60?ми всі поспішаємо жити, чи живемо минулим.не правильно, потрібно жити саме в сьогоденні!життя-це коротка та складна річ, потрібно прожити його гідно :)