любов це все що ми маємо наразі
це ніби одна цигарка і один сірник
одна мішень і один постріл
любов це те що нас зігріває коли нам холодно
ти ідеш на перший трамвай що збігає униз
по вузьких cуглобах нашого міста
мов вода що біжить поміж шпарини бруківки
теплим подихом дмеш у вікно і думаєш
що час спливає дуже хутко коли поряд
не я
це мов яд що нічим
не виводиться із організму
потрібно не боятися відпускати
потрібно іти щоби повертатися
вірші мають бути ненаписаними
музика має бути незіграною
любов має бути взаємною
ці твої незграбні уста що цілують зап'ястя
твій погляд це жало що пронизує наскрізь
усе тіло від чого воно терпне і солодшає
мов вино що пульсує на спілих виноградних гронах
поміж грузинських плантацій
де сонце виблискує на шкірі вогнями
не тривож моєї тиші
якщо ітимеш
то іди не розрізаючи тілом німого повітря
іди так щоб не було чутно
твого поривчастого дихання
твого безтурботного оніміння
слово це мистецтво звуку і думки
воно виходить із середини пересічення площин
воно проходить крізь клітини і протікає у венах
любов це коли є про що помовчати
кохана моя
любов це все що ми маємо наразі
одна мішень і один постріл