ці гульки. ойойой)
з кожним разом відновлюється ще більше і більше спогадів.
приємних і не дуже. і так цікаво, сидиш, дивишся на людину і розумієш, як сильно ви змінилися. як змінилося ВСЕ навколо вас. дорослішаєш, Маша)
але хто говорить, що це погано?) може й навпаки.
дивишся на людину і не розумієш які почуття вона в тебе викликає.
я зрозуміла, що є дуже мало людей, які в мене викликають якийсь негатив. і це добре. найгірше, що я відчуваю до людини, це зневага.
у мене немає людей, яких я ненавиджу, а є люди на яких я ображаюся, або яких неприємно було б зустріти. і не через те, що я їх терпіти не можу, а через певні ситуації, які ми з ними пережили.

ех, оказується я все ж таки не так і ненавиджу людей, як думала))