Ти знаєш, ми знайомі так давно,
що першу зустріч вже не пригадаю.
І з віком наша дружба, мов старе вино,
стає все кращою й дорожчою для нас.

Ти - та, що спогадом прекрасним є для мене,
але не миттю, ні, а всім життям.
Люблю тебе, так сильно, й лиш для тебе
присвячую найкращу радість за весь час.

Я вже не уявляю, чи має сенс буття без тебе,
бо тільки ти ведеш мене в наступний день.
Прощання миті й розставання безмежеве
витримувати в силах, допоки ти прийдеш.

Мій друже, зрозумій лише одне у цьому творі,
ти дуже дорога мені, немов рідна сестра.
Люблю тебе і дякую за все, не стукай більше в двері,
заходь, бо ми з тобою мов одна сім’я.