7 місяців і один день тому, якби мені тоді дали один лише тількі натяк
як все закінчиться.
я б не тримала тебе за руки, у цю зиму, і не робила б щастя тілесним
не тримала б міцно
щоночі лягаючи спати за північ, я усвідомлюю, скількі всього зайвого у нас було
а весною я не хотіла бачити поряд, когось окрім тебе
адже ти, як ніхто інший, був для мене справжнім
вагомішим, за все інше.
тепер, ти заважаєш мені у снах.
тепер, я не хочу повторювати своїх помилок, втрачаючи друзів.
ти той
чиє ї'мя згадувати заборонено
п.с.
Вибачатися пізно йдемо ми на дно
та це не суттєво