Постирав сьогодні сніг всі мої рани,
Вже не боляче у грудях як колись,
І не чую тих твоїх: "Давай прощатись,
Знай, мала, прийшов останній наш політ".

Ті місця, де цілував мене так щиро,
Пропустило біль пронизливий у душу,
Скільки можна все ще щиро вірить,
Ти ж забув мене, ти точно маєш другу.