Ось і проходять..
Ні, навіть пробігають останні хвилини 2012 року…
Для мене він став щасливим…
Так, дійсно, були і не веселі моменти…
Але ж якщо підбити підсумки …
Я закінчила школу…
Я успішно вступила в ВНЗ…
Я викинула із життя непотрібних мені людей…
Але я так і не змогла викинути його…
Ну й нехай…
Хай собі там живе…
Там, у моїй душі…
Хай нагадує мені про себе снами…
І все..
Досить…
Я знайшла людей які стали дійсно важливими для мене…
Я вже знаю ціну справжньою дружби…
І з впевненістю можу сказати: справжня дружба безцінна…
В моєму житті сталась зміна цінностей…
Якщо я раніше думала лише про себе…
То зараз я думаю і про свою маленьку Наталочку…
Я втратила одну людину, яка забрала у мене пів душі…
Забрала і не віддала…
А потім з’явилось дві які заполонили пустоту серця/душі/голови…
Наталя і він…
Я вдячна цим двом людям…
А також вдячна своїм батькам…
І ще…
Одній людині яка знає про мене ВСЕ…
Ну, майже все…
Вона моя найкраща подруга…
Вона та, без якої не було б і мене…
Там де я, там і вона…
І навпаки…
Ми завжди разом..
Вона бачила мене в самі тяжкі моменти …
Ось уже на протязі багатьох років…
У 2012 році я зрозуміла багато що…
Але все ж…
У 2013 я хочу стати вдвічі щасливішою…
І зробити щасливими тих, хто поруч…
І я надіюсь, що у мене це вдасться….
Дякую тобі 2012…
© By Obodzinskaya 31.12. 2012 (21:27)