Люблю моменти, якщо спонтанні
змушують оніміти і затамувати подих,
я намагалась розбити серце, а воно, як виявилось, із сталі
тому тепер у пошуку жертв нових.
Я не хвора, просто осінь зводить з розуму,
хоч заплющила очі на мить, вже й зима…
Замерзла. Я вірю, що кожному
буде, як зігрітись і в кого взяти тепла.
Совість прокидається інколи, читає свої моралі
я не вірю в її розповіді про старе,
Все було, як було…про майбутнє змовчали.

Але вже скоро непомітно зникатиме й це……..