Часто бувало, що чула слова, типу: "тягаво хлопцем бути. Житвеш собі спокійно, без місячних, без ПМС(якщо ви розумієте про що я), дітей не родиш, і ногі не бриєш". На перший погляд - це ж ідеально, але вище сказані аспекти є одними з дужее небагатьох! Насправді хлопцям дуже тяжко. Сьогодні я про це задумалась, і справді, це так, хоч я не зможу повністю уявити цього, але це точно нелегко. Робити перший крок, не боятись, а якщо ти смущяєшся - то ти вже тупий імбіцил, недорозвинутий, затянутий, і ще багато чого "хорошого". Якщо ти не відповідаєш взаємністю на симпатію дівчини - ти ворог народу. Ти не можеш завжди вповні показувати свої емоції і почуття, бо тебе сприймуть дивним, або схильним до гомосексуалізму!! Ти не момеш заплакати, адже треба бути мужиком, а не тряпкою! Маєш завжди слабку стать захищати, маєш бути сильним. Маєш робити перший крок, та й всі наступні, брати на себе ініціативу в всіх можливих, і неможливих ситуаціях, і якщо наплужиш, то майже все хороше забудеться. Маєте бути незламними, твердими, але все ж хорошими, та класними. І до вас там багато вимог. Кожного дня майже бритися, а то дівчина цілуватись не буде, бо воно колиться(о ужасс!!). Вам так нелегко жити, ви достойні того, щоб до вас добре ставились, і щоб в вас було все чудово. Дякую вам, що робите наше життя тягавішим!