А й справді, я все частіше помічаю, як зима стирає відбитки на моїй душі. Я знову поміняла ставлення до людей, до своїх друзів. У гіршу сторону. Але зате знайшла не чужого по спілкуванню людини. Я навіть дивуюся, як так? Просто 2 тижні самотності, які я недавно прочувстовала, дають про себе знати, мені легше. Будь то книга або музика, репетує в колонках. Але це мені ближче.
Я по колишньому спілкуюся з однокласниками, але вони мене стали дратувати. Втім, це не новина)
Настає зима, стирає відбитки минулого, замітає в душу. Хочеться сидіти з коханою людиною в пледі або просто на кухні і пити чай смандарінкамі. А замість цього ти сидиш і дивишся в монітор. Можливо, відчуваєш долю. Пишеш "Улюбленому". Не суть.
Просто Зима - час самотності. Туги і самотності. Пора запам'ятати. Краще відразу подумайте, з ким хочете відсвяткувати New Year і запросіть цю людину! Можливо, удача вам посміхнеться ;)