Здається тільки приїхала додому, а вже знову неділя і знову треба їхати в Луцьк. Я вже дійсно не можу дочекатися цих свят, канікул, я хочу нарешті нормально виспатись. Нормально, це тобто лягти в годин 9 вечора і встати в годин 11 зранку, я так останній раз літом, напевно, спала.
Вчора зайшла до моєї Іринки в гості. Ми не мали зустрітись, але я за нею вже ну дуже скучила, ми небачились десь місяць. Поснідала з нею, поговорила. Загалом ми говорили про те, що ми безхарактерні, що нам треба відпочинок. Я би хотіла якось частіше бачити її і підтримувати, бо друзі вони ж проявляються в біді, ну принаймні так має бути, а коли тобі радісно вони мають просто за тебе радіти. Але оця вічна проблема, що не вистачає часу, тому й в мене надія на канікули, що я за той місяць встигну багато що толкового суттєвого зробить і приділити достатньо часу моїм близьким.
Сессія ж з мене вижимає всі соки. Ми з Божкою як завжди якісь найбільші лохі в групі, ну це все jak zwykle, але я будую великі плани на те, що сессія пройде нормально, я наївна така трошки.
Софійка ж моя збирається з понеділка йти на боротьбу, і якщо їй там сподобається вона мене забере з собою, ахах, це щось вже дуже смішне буде.
І я не можу забути сон мій, в якому мені снились Linkin Park, які жили в мене вдома, і на веранді поставили вони барабани, гітари, всі інструменти і робили там репетиції. І це дуже дивно, що вони мені приснилися, бо я про них вже з класу так 8-9го не згадувала. :)