я пам'ятаю кожного, хто пішов.коли йде дорога тобі людина, це завжди боляче.Подругі, хлопці, просто знайомі-всі рано чи пізно йдуть.нема нікого і нічого постійноо.Сподіваюся, в них все добре, все прекрасно.життя триває, і кожен повинен жити далі.Але чому ж вони повертаються? якщо ви пішли, то йдіть.Для чого ви знову нагадуєте про себе, пишите, дзвоните.Приходите і дивитеся в очі так, ніби нічого такого й не було.Якщо ви пішли-то йдіть назавжди.Не варто говорити, що "твоє " вернется.Бо "своє" не йде.