Я обіцяв собі, що я напишу безліч віршів
Що кожен другий, будЕ за попереднього не гірший
Я обіцяв собі, що я не зупинюсь
Що силою волі, сьогодні я не відступлюсь.
Я був неначе навіжений
І рухи всі мої були, неначе сковані
І погляд мій показував усім, що я скажений
Бажання мої виказував, дикі й не приховані.
Я біг, я біг, я падав горілиць
Була вже темна ніч, а я все біг…
Бажання в цих очах невдовзі догоріли
В бетонне озеро розлук, я догори ногами зліг…
(с). Пашка Гриць