Доба любові

День починається зубною щіткою,
болісним спотиканням об стегно ліжка.
Піщинками чаю, що відбивають
у склянці чечітку,
коли ти
розмішуєш їх поспіхом вказівним пальцем.

Вщент заповненою електричкою,
покійними виконавцями у вухах.
День починається так, наче ми з тобою два
прибацані неандертальці, що не вилазать
з «перших читань» та «громадських слухань».

Так, що кортить розірвати першу ліпшу
плоть і залишити її рештки на лаві підсудних.
Ти ж досвідчений тигроlove, а я тут…
Рівно 12 годин марнію, сумую, худну.

І не в тому річ, що ти мій особистий
подразник, каталізатор, збудник.
Просто спасибі тобі, коханий, за цю
непохитну вірність, всепоглинаючу мудрість,
за цю життєдайну, солодку ніч.