у кожної дєвушкі неодмінно є свій бездонний колодязь, у темряві якого таїться якийсь - небудь черговий "він", який не дзвонить, не приходить, не розуміє або ще що-небудь "не", мучить дівчинку, бовдур. якщо в колодязі нікого немає, значить був зовсім недавно і скоро, ось буквально днями, заведеться новий, це, я так розумію, закон природи: всяка чудова дівчинка повинна цілими днями витріщатися в цей проклятий колодязь і болісно роздумувати про поведінку його мешканця, забувши, що навколо, взагалі-то, величезний дивовижний світ, всі чудеса якого, теоретично, до її послуг. вірніше, були б до її послуг, якщо б вона не варатила носом, бурмочучи: "дякую, не треба", лише б відпустили скоріше назад до колодязя, дивитися в темряву.

М. Фрай