Перелік подій. Нема подій. Все стоїть на місці. Повністю загружаюсь у навчання, так як медаль мені за гарні глазкі не дадуть. Старатись буду до пасінєнія. Кожен день для мене якийсь сірий, такий звичайний. Нічим не відрізняється від попереднього, абсолютно нічим. Єдина радість, це джой та друзі. Та й друзі мене в принципі нічим і не радують. Якось вони не зі мною, тимчасово, знаю. Але все ж, важковато. Нема того, що раніше. А так вже звикла, так хочеться щоб було як раніше. Ну це вже не я вирішую. Ех, осінній байкот невдовзі завершиться, та буде зима. Холодна, але все ж така очікувана зимонька. Вже є перші думки до майбутнього. Мого дорослого. Все так неочікувано та раптово. Рада цьому, але кому це окрім мене треба? Кого взагалі зараз щось цікавить окрім своїх проблем та свого життя? Зовсім нічого. Чесно? Втомилась, але все ще можна щось виправити. Аби бажання було.