Дійові особи:
В і н
К о р о л ь
Н е н а р о д ж е н а д и т и н а
Г о л о с з в е р х у
Х о р
У кімнаті, наповненій зміями, ненародженими дітьми, безмовними катами мало статись
вони всі чекали
вони всі жадали
його голосу.
/постріл/
Г о л о с: Він має померти.
(до Н ь о г о) Ти народився вже з ореолом смерті, ти пив її з молоком матері, її груди були твоїми убивцями.
Пізніше ти зривав зі смерті одяг, зав’язував їй очі, кусав за щоки та повні губи, відривав їй вії.
Ти занадто грішник.
Х о р: Вона розширяє твої зіниці,
Вона мріє залишитись в тобі.
Г о л о с: Ти зачинаєш смерть. Вона росте в твоєму трьохкілограмовому органі, набирається сили та спокуси. Зізнайся, що ти насправді хочеш її вологи.
Використай свій язик. Використай свій язик, друже.
Це не займе багато часу. Випий її та впади п’яним. Побач нарешті все: її дітей у крові, обкусані свічки в їхніх руках. Введи у її вену своїх дітей у молоці.
/змії сплітаються у клубок, наповнюючи кімнату своїм сичанням/
Н е н а р о д ж е н а д и т и н а: Він літає, о Королю! Не будьте таким милосердним!
В і н: Вбий мене ще раз. Моя мати чекає мене з надією витрачатись на колиску, а не на надгробок.
Г о л о с: Цілуй її зараз, бо завтра вир згуби поглине тебе. Цілуй її зараз, нікчемо, бо завтра ти втонеш у Граалі.
Х о р: Всі люблять мою маленьку,
Вона на вершині блаженства.
/змії охоплюють Й о г о своїми ліанами. тиша. крик щойно народженої дитини/