12 ноября 2012 года в12.11.2012 21:41 14 0 10 1

—…Мабуть, навіки завойованих жінок, які навіки завойованих територій, і справді немає, - із лагідністю прирученого змія прошепотів, ніби просичав, чоловік, нахиляючись до самих моїх очей. Далі він схилився нижче, ніби мав намір цілуватися. Мої уста подалися назустріч. Але чоловік різко випростався і докінчив, очевидно, наперед заготовлену фразу: — Я не зумів змиритися з тим, що навіки завойованих жінок немає. Його незвично жорсткий і холодний погляд гіпнотизував і без того зневолене тіло. Із розгорнутим детективом Василя Шкляра я все іще напівлежала на тахті, застеленій квітчастою хусткою у великі ружі, але незбагненним чином відчувала загрозливу небезпеку оманливої ідилії. Нав'язлива думка про те, що ось-ось повинно щось трапитися, не давала можливості зосередитися чи бодай підвестися, щоб здобути кращу точку опори. Та коли за мить чорний отвір пістолетного дула, що різко вигулькнув із паперового пакунка, втупився мені в груди — я зареготала. Мій нервовий, а може, й страшний сміх перекочував із горла в піднебіння, як сльози, і нагадував, швидше, ридання. Одночасно я відчула, як шкіра під колінами вкрилася холодними дрижаками.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

GAMER — Это просто Вьюи блог

14

— ...Мабуть, навіки завойованих жінок, які навіки з...

12

Такое ощущение что ты меня воспитываешь.Своим молчанием заставляешь переступать через гордость.

14

Вот и вечер долгожданной пятницы.Заброшу конспекты, книги и пойду на встеречу тому что меня ждет, а не буду "убегать от всего".Все розреш...

14

Слово-самое сильное что может быть ребятки.Небросайтесь ими.

12

Откуда же на 17 лет набралось столько ошибок?Столько боли причененной себе и другим?Так хочется вернуть людей утраченых.Утраченых надеюсь...

13

Шарф мой носишь.Удивило.Надеюсь греет. Как-то удивло чуство того что соскучилась.Но ведь что из этого теперь, правда?