«А люди йдуть. За одним другі і треті, і так без кінця. Вороги і друзі, близькі й сторонні - і всі кричать у мої вуха криком свого життя або своєї смерті, і всі лишають на душі моїй сліди своїх підошов. Затулю вуха, замкну свою душу і буду кричати: тут вхід не вільний!»

М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, "Intermezzo"