24 октября 2012 года в24.10.2012 00:19 0 0 10 1

Інколи здається, що найкращі, найважливіші люди в житті даються нам дуже рано, ледь не в дитинстві. А потім ми собі йдемо далі, залишаючи їх позаду з легкою душею, - мовляв, у майбутньому щось і краще трапиться. Відтак через багато років сидимо собі десь на підвіконнях чи терасах порожніх кав'ярень, дивимося в дощ або в чужі обличчя перехожих, п'ємо своє віскі чи лате і думаємо: ну, і де ви?

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

MIZANINA — mizanina.

20

Человек есть Солнце, и его чувства — его планеты.

18

Она стала для него тем нужным словом в беседе души с жизнью, без которого трудно понять себя. Александр Грин. Алые паруса

19

Я поняла одно: когда что-то долго хранишь в душе — лишаешься покоя.

19

Людям только одно удается в совершенстве – разочаровывать друг друга.

26

Я хочу обійняти Львів. Просто взяти в руки і обійняти. Наче іграшку. Але то найдорогоцінніша іграшка у всьому світі. Я хочу гуляти по тр...

18

В нашей жизни всегда есть люди, которых мы избегаем, и есть другие, ради встречи с которыми мы меняем маршрут.