Невеличка перерва на відпочинок, бо немає вже сил писати ту польську, але що ж не зробиш для своєї мрії, і я на крок ближче до неї. Після вихідних вкрай недобре, ледь прокинулась сьогодні вранці, і взагалі ледь дійшла до школи, але все ж таки, добре, що прийшла, адже насміялась сьогодні від душі, тільки дивитись, як Антошка б’ється з Саньою було варте того, що я висиділа алгебру. А „ха ха ха” і без черги, „ну капец” це ж просто за межами будь якої конкуренції. Та до того мені було не так весело, бо до того були вихідні і це був „повний піздец” якщо ви розумієте про що я. Ну, описуючи всю оцю трагікомедію, то можу з певністю сказати, що вихідні вдалися, адже тоншило мене ще дуже довго. Потім пішла на квартиру, а там трава, і знову оце „повний піздєц”, але мене це горе обійшло. Поїхала потім я до своєї бабусі їсти, бо вона сказала, що образиться, якщо я не скуштую її супчику, а мене ж ще тоді тоншило, і їдучі в маршрутці я тільки і надіялась на те, аби я витримала оце все мучєніє, яке на мене нашло. Хотіла написати пару слів про оці всі дивні відносини, які між нами, але знаєш не той, зараз, настрій аби зупинятись на такому. Що ж, всім на добраніч, а я вчитися, Ваша Саша.