А насправді мені плювати кому ти пишеш і через кого твій пульс рівний нулю, кому ти під каблуком горілки обіцяєш, що вона єдина. Плювати на те, скільки часу тобі НЕ потрібно було аби забути мене. З заплющеними очима я руками пробираюся над сплячим містом. І мені плювати де ти насправді і на всі твої «ну досить» кинуті на спину моїх надій. Я готова народитися ще раз, з тобою на руках. (rovenchuk.)