Порожнеча цілковита оговтує все тіло, нудне і примітивне оточення пригнічує і ззовні лише сльози. Я думала що вихідні розслаблять, але нажаль залежу від того що мене оточує - потрібно викорінювати це ! Поїздка додому була наповнена теплотою і сяйвом, рідними людьми і тими, з ким давно не спілкувалася. Все це пішло мені на користь, але знову опускаються руки… Де мій стержень, де моя особистість? Зневіра, розмиті плани на майбутнє… Все таке неокреслене! Та хіба ти можеш жити без мети?
Вигадана і навіяна закоханість? В кого? Ці всі дрібнички і тримають мене в купі… Можливо це плюс.