серпень був гарячим як зірка
зігрівав поцілунками й обшарпував вітром
а жовтень прийшов
з сірим небом, контрастом яскравим
примарно-холодний тепер кожен ранок
вже, мабуть, досить за тебе молитись,
відвертих сповідей ти не почуєш
певно, лежиш у пітьмі
слухаєш джез і куриш
це я ж тут наповнюю простір у ребрах
чужими віршами-сльозами,
вальсовим темпом
мушу визнати, перевибрів вже не буде
віталіті, швидкість, нові прийдуть люди.
мушу визнати
поміж усіх моїх внутрішніх мітингів
ти - постійний
й зимовий, й осінній,
а найбільше серпневий, пам*ятаєш?
літній