ти зачиняєш вікно і закутуєшся у свою тишу..
бо вона як і ти самотня й безлика
чекаєш допоки пробє 12 і ти зможеш заплющити очі
просто так легше дихати і засинати
вчора було найгірше і ти це пережила
можеш себе привітати
бо ти як і всі в цьому місті
змогла його відпустити
тобі лишень варто повірити в те
що ти вже не самотня,
а просто знесилена і спустошена
і з нетерпінням готуєш місце для когось іншого
стрепенешся вранці і пробіжиш боса до дверей
може це він… але ні…
ти тихенько по них сповзеш
і нарешті заплачеш
бо саме від сліз стає легше
поплач… you need this