пташка що сідає на моєму балконі не знає цих слів навряд чи їх знає мій друг вова котрий втративши все тепер збирає та здає пляшки не знають їх або давно забули всі ті хто колись клялися у вірності
проте їх не забув я ходжу нині весь такий кричу через руки складені біля губ пишу на парканах відправляю в газети ось недавно читав на радіо і там їх не оминув
а все тому що це зовсім просто коли ставлю чайник коли варю каву коли п'ю коли переглядаю фільм коли мугикаю пісню коли дивлюся в стелю любити тебе