Ти той,
з ким я мрію прокинутись.
З ким хочу лежати поряд,
відчуваючи як накриває, мов хвиля,
моє оголене тіло шовкова постіль.
Хочу липнути
до тебе стегном, ключицею, спиною,
відчувати,
що «I'm totally lost
in U».
Ти той, через кого у серці солодкі повені
настільки стрімкі та сильні,
що рвуть вени і пробивають
наскрізь груди.
Ти один серед всього цього словесного
бруду кохаєш мене рідною мовою.
Коли я порожня й розбита, наче чашка,
з якої мить тому втамували спрагу
й у гніві жбурнули об стіл.
Коли немає сил навіть на те,
щоб вийти з цих 4х бетонних стін…
Тоді саме ти той, хто мене ладнає,
не жаліючи ані крихти сил та часу.
Хто рятує від нестерпних нападів болю
гарячими вустами й жартами,
так що регіт мій відлунням котиться по горищу.
Іноді я не знаю чому ця любов, мов хамелеон,
від щастя змінює колір і
чи я справді тебе заслуговую, чи справді
я тебе варта, бо ти той,
хто
мене відродив, після того як інший до тла знищив.