З ним я бачила самий край:
І світла і навіть любові.
Він готував мені міцний чай,
А потім притискав до грудей.

Просив просто його обняти
І розповідав, як втомився.
Мій час зупинявся,
Коли мовчки він цілував.

З ним гірчила моя любов,
Але як яскраво горіла вогнем!. .
Наш край був ширший чужих країв -
Відчуття, що живемо.

Тільки край він на те і край -
Обірветься суворо раптом.
Того ж вечора і той же чай,
Тільки немає тепла його рук.