ось, я знову сижу в інтернеті) ураа)
тепер і пост можна захерачити:
зараз дні якійсь дивні. все змінюється. все, кожен день все міняється! моє ставлення до людей, людське ставлення до мене, мій світогляд, смаки, вподобання, з'являються нові речі, які я гідна ненавидіти та нові люди, яких можна сприйняти як належне, як подарунок долі та (поки що) чудове заняття для вільного часу ;) а чому поки що? та тому що нічого не вічно. все коли-небуть закінчується - бажаємо ми цього чи ні. закінчується та почи нається щось нове. і так по колу, закінчується, починається, закінчується, починається. і ще безліч разів так.
знаєш, можливо, я помиляюсь, але ти подорослішав. чи мені просто так здається, не знаю.
знаю лише одне - я хочу зараз якихось стосунків. я хочу, щоб мене цінили та оберігали, щоб піклувалися і всі інші милості.
сьогодні, коли ми дивились фільм, та я поверталась назад, щоб поговорити з Гальою(яка мене добряче смішила і піднімала настрій), ми декілька разів зустрілись поглядами. так, я дивилась на тебе, а ти на мене. але виходило так, що я швидко відводила погляд чи відверталась. так, мені ще важко дивитись довго в твої очі. хоч Саша й каже, що наші, карі, очі негарні, пусті і т.д. - це не правда.
зараз мушу бігти, але це ще не все.. прийду з магазинів, напишу ще щось.
P.S. а це мені, щоб не забути - треба не забути подзвонити/написати Назару.