Дорога А., цей пост буде тільки для тебе.Він твій.

Всі мої думки концентруються в цей момент лише на тобі.Я хочу розказати тобі дещо.

Можливо ти зараз мені не повіриш.Подумаєш, що я говорю?

Але.

Я знаю, про що ти думаєш.Навіть не так про що..скоріше просто як ти думаєш.Я знаю що ти переживаєш.Мені твого одного слова вистачить, щоб зрозуміти та відчути все те, що відчуваєш ти, в цю хвилину.

Дорогенька, тільки ти прийшла, я зрозуміла, що на довго.Так, нам так мало тих 7 годин на тиждень + 1 година бізнеса. Це мало.Але я вже бачу в тобі тепло.Ти хороша людина.

я знаю, ти пережила занадто багато, щоб я тебе вчила.Але дозв оль мені розказати тобі дещо.

Зовсім недавно, я зовсім зневірилась у людях.Я не бачила в них не підтримки, ні тепла, ні щирості, нічого.Я відмовилась від слова довіра, жила..для того, щоб просто існувати.

Так продовжувалось до того моменту, поки моя мама не сказала мені.Ніколи не можна забирати в собі довіру.Це частина нас.

Не буду розказувати, що була зі мною далі.Нехай все буде, як в новій трагедії(відкритий фінал) але

не замикайся.

знайди ключ.

відкрий себе