і навіть виплакатися по суті нікому. все що тут коїться набуває все більших маштабів.я тону у власних та чужих істериках. розумію, хоч я і не маю нести всю відповідальність, та мушу. мама сказала що грошей нам вистачить на місяць найбільше. але все ж таки бувало й гірше? як там казала колись? здається щось зі світанком, а я вже й не памятаю