Ти чуєш, як приємно віє цей вересневий вітер? А як світить сонце, зігріваючи мою ранкову кімнату своїм промінням? Ти бачиш яке небо над головою? Немає ані жодної хмарини. І прокидаючись кожного ранку, я хочу це помічати, але я немаю на це часу. Грати щасливу людину немає сенсу, дурити можна всіх, окрім самого себе. Музика в плеєрі вже не та, давно вже не та, але я не знаю на яку її замінити, прикрість яка, стаю порожня, наче мій гаманець.