…Ми сміємось зі смерті і кілограмами скупляємо таблетки в аптеці;
…Ми кажемо, що життя прекрасне і йдемо в магазин за ще одною бутилкою горілки;
…Нам все одно на думку інших і весь час запитуємось"як я виглядаю?";
…Ми любим самотність і чекаємо на дзвінок;
…Ми шокуємо людей і боїмося сказати "люблю";
…Ми не довіряємо людям і, як мінімум, раз в тиждень плачемо в чиюсь жилетку;
…Ми не віримо в кохання і плачемо кожної ночі;
…Ми живемо вчорашнім днем, складаємо плани на завтрашній, а про сьогодні забули;
…Ми пробачаємо собі всі помилки і косо дивимось на тих, хто їх робить;
…Ми не віримо, що є ідеальні, але кожен день шукаємо в натовпі свій ідеал;
…Ми говоримо те, що думаєм і вже забули, як це-щиро посміхатись;
…Ми хочемо щоб люди сприймали нас такими, як є і кожен день годинами стоїмо біля дзеркала;
…Ми любимо розумні фрази і не розуміємо себе;
…В нас дуже багато не розкритих талантів і ми нічого не робимо щоб їх розкрити;
…Ми добиваємось того чого хочемо і боїмось бути комусь непотрібними;
…Ми читаємо цю цитату і кажемо, що не про нас, а всередині стараємось заглушити голос, який говорить протилежне;
…Ми часто говоримо "не кохаю", а в душі у нас течуть слььози.
…Ми часто говоримо"ненавиджу"тільки щоб самому в це повірити;
…Ми часто говоримо"Прощавай"і надіємось на ще одну зустріч;
Ми говоримо"йди геть"тільки щоб хтось не бачив наших сліз….

Ось такі ми…"люди"….