всі кажуть не сумуй, а це ж не так легко. усміхатись усім навколо, коли всередині якось так порожньо. але, я зрозуміла, що зараз заморочую себе навіть зовсім іншим. я так ненавиджу брехню. а тимбільше якщо вона стосується дуже хорошого друга. не хочу завдавати тобі болю правдою. не знаю як вчинити правильно? допомогти зняти тобі рожеві окуляри, через які ти бачиш все тільки з приємної тобі сторони. чи залишити так як є ? ти мені настільки близький друг став за останній час, що я не можу не відкрити тобі на правду очі. але тоді зроблю боляче і їй. подруги, подруги, але так ж не можна ! навіщо обманювати ? і чому я тримаю це в собі ? і чому це гризе всередині тільки мене ?